-
1 Марно
нрч.1) марно;2) імлисто; хмарно, тьмяно. -
2 марно
in vain, vainly; ( даремно) to no purpose, uselessly, of no effect -
3 марно
нар.напра́сно, бесполе́зно; понапра́сну, да́ром, зря; беспло́дно; безуспе́шно; по́пусту, по-пусто́му, впусту́ю; тще́тно; вотще́, вту́не -
4 марно
marnoприсл.mamo, nadaremnie -
5 марно
ამაოდ, ფუჭად -
6 марно
дарма -
7 marno
[марно]adv -
8 вотще
марно, даремно, надаремно.* * *нареч.ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне; (в знач. сказ.) дарма́ -
9 втуне
марно, даремно, дарма. Оставаться втуне - дармувати.* * *нареч.без ува́ги, по́за ува́гою; ( напрасно) ма́рно, ма́рне, даре́мно, даре́мне -
10 ამაოდ
марно, даремно, даром -
11 ფუჭად
марно, даремно, даром -
12 Попустому
и попусту марно и -не, дурно, по-дурному, (на)даремне и -но, даром, дарма, надармо, надурно, удурні, дурно й дарма. [Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Поет не стратить духу марно (Чупр.). Тільки гроші вдурні пропали (Грінч.). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка)]. -ту пропадать - марно (пусто) йти, піти. Не надейся -тому - марно не надійся. Расточать -ту своё воображение, своё красноречие - марно (дурно, даремно, дарма) витрачати, тратити свою уяву, свою красномовність. Спорить -ту, о пустяках - по-дурному (марно, дурно й дарма) сперечатися про що. -ту терять, тратить время, деньги и т. п. - марно тратити (стратити) час, гроші, марнувати (змарнувати) час, (марно) зводити (звести), переводити (перевести) час, марнувати (помарнувати) гроші, (марно) переводити (перевести, попереводити) гроші, на дурницю гаяти (згаяти) час. [Тут я не марную часу (Кониськ.). Скільки-то часу зведеш чекаючи (Кониськ.)]. Срв. Напрасно, Понапрасну. -
13 напрасно
нрч.1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].* * *нареч.1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне -
14 изводить
извести или известь1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.* * *несов.; сов. - извест`и1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити\изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в
3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш -
15 пропадать
пропасть1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].* * *I несов.; сов. - проп`астьпропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тисяIIпа́дати [ці́лий день] -
16 diddle
v1) обдурити; піддурити; ошукати2) занапастити; розорити вщент3) уколошкати4) витрачати марно5) трястися; смикатися6) сіпати із сторони в сторону* * *v; сл.1) обдурити, ошукати2) погубити; розорити вщент; уколошкати3) витрачати марно; гаяти; розтринькувати -
17 flog
v1) шмагати, сікти; бити; періщити2) підганяти3) ловити рибу нахлистом4) розм. перевершувати, перемагати, побити5) сильно лопотіти (про вітрила)flog into — вбивати, утовкмачувати (в голову)
to flog a dead horse — марно витрачати сили; марно намагатися викликати інтерес (до чогось)
* * *v1) сікти, шмагати; стьобати; бити батогом; підганяти ( flog along)2) побивати, перевершувати, перемагати3) сильно ляскати, хлопати, ляпати ( про вітрило)4) різко критикувати, шпетити5) cл. продавати, збувати ( часто з-під поли) -
18 frivol
v1) ледарювати, гайнувати час; вести дозвільне життя2) розм. витрачати марно (тж frivol away)* * *v2) витрачати марно ( frivol away) -
19 idly
-
20 ineffectively
advбезрезультатно, марно, даремно; неефективно* * *[ini'fektivli]advнеефективно, безрезультатно; даремно, марно
См. также в других словарях:
Марно, Эрнст — Эрнст Марно Эрнст Марно (Ernst Marno, 13.1.1844, Вена 31.8.1883, Хартум) австрийский путешественник по Африке. Биография В 1866 1867 … Википедия
Марно — (Эрнест Marno, 1844 1883) австр. путешественник по Африке, в 1866 67 гг. посетил Абиссинию; в 1869 г. из Хартума первым из европейцев проник в Фадази, а в 1870 г. в Дар эль Бурум. В 1872 г. он отправился в Гондокоро к Самуилу Бекеру (см. соотв.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Марно Эрнест — (Marno, 1844 1883) австр. путешественник по Африке, в 1866 67 гг. посетил Абиссинию; в 1869 г. из Хартума первым из европейцев проник в Фадази, а в 1870 г. в Дар эль Бурум. В 1872 г. он отправился в Гондокоро к Самуилу Бекеру (см. соотв. статью) … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
марно — ма/рне. Присл. до марний I 1) … Український тлумачний словник
марно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
марнований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
марнотний — прикметник … Орфографічний словник української мови
втуне — марно, даремно; даремний, пропащий, без користі … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
прожно — марно, даремно … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Забрасывая камнями — О виде смертной казни см. Забрасывание камнями. Забрасывая камнями The Stoning of Soraya M … Википедия
тратити — тра/чу, тра/тиш, недок., перех. 1) перев. зі сл. марно, даремно. Витрачати, розтрачувати (гроші). || Використовувати, вживати (перев. марно) що небудь для чогось, на щось. 2) Втрачати кого , що небудь, позбуватися когось або чогось. || Марно… … Український тлумачний словник
